Версия 1

Отже, лише 1753 р. встановився певний порядок отримання запорізькими козаками царського жалування — хлібного в самій Січі, а грошового в Петер¬бурзі чи в Москві. Уривчасті архівні документи Січі містять відомості про те, хто в якому році їздив отримувати жалування й чого удостоювався у столиці.
1753 р. їздили полковник Прокіп Максимів, писар Джевага, осавул Осип Ру¬бан та 17 курінних отаманів; їм видали 4660 крб. військового жалування, пол¬ковникові з товаришами на питво, дрова й свічки 200 крб., подорожніх від Січі до Москви 127 крб., подарунок полковнику 50 крб., писарю й осавулу по 36 крб., 17 курінним отаманам по 18 крб. кожному, що разом склало 5415 крб.; крім то¬го, прогонних грошей на доставку Запорізькому Війську жалування до Січі в один бік 141 крб. і 20 коп., та на конвойних обер-офіцера й солдатів на чотири-ямських підводах від Москви до Січі й назад в обидва боки 51 крб. 38 коп